я Вам очень рад

gener. mul on heameel teid köhata

- рад стараться!

рада ж., радо с, мн. ч. рады кр. прил. в знач. сказ. (кому-чему, с неопр. накл. и с союзрм "что") байр, бах; я вам очень рад би танд йир икәр байрлжднав; мать рада успехам детей күүкдиннь өслтд экнь байрлҗана

am, is etc., glad (that, + to inf., to see smb.)

1. в знач. сказ.

кому-чему

шат

2. в знач. сказ. с неопр.

о готовности что-л. сделать

әҙер, риза, ине лә

1. pretty; 2. fairly; 3. very; 4. rather

Русскому наречию степени довольно в значении достаточно, порядочно, очень — соответствует группа английских наречий степени. Само понятие степени может быть представлено в виде некоторой шкалы, на которой каждое наречие занимает свое место, т. е. английские эквивалениы соотносятся между собой по степени интенсивности качества.

1. pretty — довольно, почти, довольно-таки, вполне, весьма (в отличие от quite, fairly и rather, которые передают лишь семантику степени, pretty несет в себе еще и оценочный элемент значения, а также смягчает резкость и категоричность утверждения): It's a pretty mess! — Хорошенькая история!/Ничего себе беспорядочек! It's a pretty state of affairs! — Вот так история! How are you doing? — Pretty well, thanks. — Kaк поживаете? — Спасибо, вполне прилично. I'm pretty tired. — Я довольно устал. Не did pretty well in his exams. — Он прилично сдал экзамены. That's pretty much the same thing. — Это почти одно и то же. I'm pretty certain she enjoys it. — Я почти уверен, что ей это нравится. I thought it was really pretty good for the first attempt. — Я подумал, это совсем неплохо для первой пробы./Я думал, это совсем неплохо для первой попытки. If you don't mind my saying so, that's pretty strange. — С вашего позволения, это весьма странно. Не had a pretty fair idea of it. — У него были довольно четкие представления по этому поводу. I told him pretty much the same what you have just told me. — Я сказал ему почти то же, что вы сейчас мне говорите.

2. fairly —довольно, сносно, прилично, буквально (больше чем несколько, но гораздо меньше чем very — очень; употребляется только с прилагательным в положительной степени, с глаголом имеет значение быстро или много): The house has a fairly large garden. — При доме был довольно большой участок./При доме был довольно приличный сад. She speaks English fairly well. — Она вполне сносно говорит по-английски./Она вполне прилично говорит по-английски. Не fairly raced past us on his motorcycle. — Он стремительно промчался мимо нас на мотоцикле. We went to the theatre fairly often. — Мы довольно часто ходили в театр. Не enjoys fairly good health. — Он вполне здоров./У него вполне приличное здоровье./У него неплохое здоровье. His statement explains the situation fairly well. — Его заявление достаточно проясняет ситуацию. She fairly screamed at me. — Она почти орала на меня./Она почти визжала на меня.

3. very — довольно, очень, весьма, отнюдь нет, значительно, гораздо: a very trying time — очень тяжелое время; very much — очень; not very good — неважный; not very'well — неважно; not very rich — небогатый; not so very small — не такой уж маленький/довольно большой Did you like the play? — Very much. — Вам понравилась пьеса? — Очень, I was very pleased. — Я был очень рад. I feel very much better. — Мне значительно лучше. It is very much warmer. — Стало гораздо теплее./Сильно потеплело. I am not so very sure. — Я в этом отнюдь не уверен. You are not very polite. — Вы не очень-то вежливы. That's not a very nice thing to say, — Это не очень-то любезно./Это довольно грубо. I am not very fond of music. — Я не очень люблю музыку.

4. rather —довольно, порядочно, весьма, скорее, очень ( rather единственное наречие из данной группы, которое может употребляться с прилагательным в сравнительной степени; относясь к существительным, оно может стоять как перед артиклем, так и после него; rather выражает наивысшую степень качества; с существительными и в обороте or rather является формой уточнения): rather older — много старше; a rather good idea/rather a good idea — довольно хорошая идея lt is rather hotter this summer in Italy than usual. — Это лето в Италии гораздо жарче, чем прошлое. That's rather the impression I wanted to give. — Это как раз/именно то впечатление, которое я и хотел произнести. I rather think so. — Я почти уверен, что это так. It is rather difficult. — Это труднее ( чем я ожидал). Не rang me up at night, or rather early in the morning. — Он позвонил мне ночью, или скорее рано утром.

1. ряд (радам)

Смотри также:

радам

2. порядок

Смотри также:

радам 5

3. очередь

4. толк, лад

Сравни с:

шот

– рат пура

1. (used in questions and obj or subj clauses) used when asking the interlocutor to describe the character, personality etc of the named person(s), or the nature, characteristics etc of the named thing

what kind (sort) of (a)

is ( s.o. sth.)?

2. (used in exclamations expressing the speaker's feeling about or emotional reaction to some person, thing, or phenomenon) ( s.o. or sth. is) very (pretty, nice, revolting etc): what a

!

• ЧТО ЗА... coll

[Particle; Invar]

=====

1. [used in questions and obj or subj clauses]

⇒ used when asking the interlocutor to describe the character, personality etc of the named person(s), or the nature, characteristics etc of the named thing:

- what kind (sort) of (a) [NP] is (s.o. < sth.>)?;

- what is (s.o. < sth.>) like?;

- what is (s.o. < sth.>)?

     ♦ "А насчёт квартиры я вам вот что скажу: соглашайтесь. Нет, не кидайтесь так сразу. Скажите, что вам надо подумать, посмотреть, что за квартира..." (Войнович 3). "But here's what I have to say to you about the apartment: agree. No, don't just give in right away. Say that you have to think it over, see what kind of apartment it is..." (3a).

     ♦ "А что за человек этот Пугачев?" - спросила комендантша (Пушкин 2). "And what sort of a man is this Pugachev?" asked the commandant's wife (2b).

     ♦ "...Вы мне должны описать маменьку с дочкой. Что они за люди?" (Лермонтов 1). "... You must give me a description of the mother and daughter. What are they like?" (lc).

     ♦ "Максим Максимыч, - сказал я, подошедши к нему, - а что за бумаги вам оставил Печорин?" (Лермонтов 1). "Maxim Maximych," said I, walking up to him. "What were the papers Pechorin left you?" (1b).

2. (used in exclamations expressing the speaker's feeling about or emotional reaction to some person, thing, or phenomenon) (s.o. or sth. is) very (pretty, nice, revolting etc): what a [NP]!

⇒ ; what a beautiful (terrible etc) [NP]!; (he <it etc>) is such a [NP]; (he <she etc>) is such an exquisite (beautiful etc) [NP]; [when the Russian NP is translated by an AdjP] how [AdjP].

     ♦ [Альда:] Что за славный лесочек! (Солженицын 11). What a gorgeous little wood! (11a).

     ♦ [Гаврюшка:] Как подумаешь, что за житьё господам на свете! Куда хошь [substand = хочешь] катай! (Гоголь 2). [G.:] What a fine life the gentry lead, when you think of it! Drive about wherever you like! (2b).

     ♦ "Ты любишь эту арию? Я очень рад: её прекрасно поёт Ольга Ильинская. Я познакомлю тебя - вот голос, вот пение! Да и сама она что за очаровательное дитя!" (Гончаров 1). "You are fond of that aria? That's fine! Olga Ilyinsky sings it beautifully. I'll introduce you to her. She has a lovely voice and she sings wonderfully. And she herself is such a charming child!" (1a).

     ♦ "Что за страсть убивать время с этим болваном!" (Гончаров 1). "How awful to waste your time with a blockhead like that!" (1b).

- Я хочу познакомиться с вами

- Как вас зовут?

- Ваше имя?

- Меня зовут Ахмед

- Я познакомлю вас с Гюльзар

- Это мой друг

- Вы меня хорошо понимаете?

- Я не все понимаю

- Говорите, пожалуйста, медленнее

- Откуда вы приехали?

- Я приехал из Москвы (из деревни)

- Я приехал на собрание

- Как вы доехали?

- Спасибо, хорошо

- Вы в первый раз в Махачкале?

- Я никогда не бывал в этом городе

- Мне давно хотелось побывать здесь

- Где проводите отпуск?

- Вы часто ходите в кино (на концерт, в театр, в музей)?

- Вы сегодня вечером свободны?

- Можно встретиться с вами вечером?

- С удовольствием!

- Я хочу выйти танцевать

- Можно вас пригласить на танец

- Вы танцуете хорошо

- Не хотите ли чаю?

- Вы поели?

- Мне пора идти

- Подождите ещё немного

- Когда мы увидимся?

- Захаживайте к нам

- Если можно, дайте ваш адрес

- Мы вас ждем вечером

- Анвар Ахмедович дома?

- Да, дома

- Нет, он ушел

- Он ещё не вернулся с работы

- Входите

- Раздевайтесь

- Вам придётся немного подождать

- Садитесь

- Можно закурить?

- С приездом вас!

- Давно мы не встречались

- Как вы поживаете?

- Как дела?

- Как поживает ваша мать (сестра, дети)?

- Как ваше здоровье?

- Вы давно здесь?

- Я очень рад вас видеть

- У меня к вам просьба

- Я хочу с вами поговорить

- Я хочу вам сказать

- Я пришел прощаться

- Надеюсь, что встретимся

- Может быть, встретимся?

- Какое время (место) Вам подходит?

- Мы можем встретиться в (на, в центре)... в... часов.

- Давайте договоримся о точном времени и месте.

- С нетерпением жду встречи с Вами (там, в...).

- Спасибо (за приглашение).

- Не опаздывайте, пожалуйста.

- Я буду вовремя.

- У меня нет времени.

- У меня мало времени.

- Давайте пойдем в кино (в театр, на стадион, на концерт)!

- Сейчас пойдет дождь (снег). Давайте зайдем куда-нибудь.

- Вы не знаете, где находится...?

- Я подожду Вас на другой стороне (на углу) улицы.

- Я не знаю дороги (туда).

- Напишите адрес, пожалуйста.

- Спасибо за приглашение, но я буду занят.

- Садитесь, пожалуйста.

- Не хотите ли присоединиться к нам (нашей компании)?

- Не хотите ли прогуляться (пойти в театр, в кино)?

- Вы заняты этим вечером?

- Я буду очень рад(а) Вас (тебя) видеть.

- Рад встрече.

- Спасибо!

- Большое спасибо!

- Благодарю за помощь!

- Я вам очень обязан!

- Я не забуду вашей доброты!

- От души благодарен за помощь (угощение).

- Спасибо за подарок!

- Как я рад! Как приятно!

- Как хорошо отдохнул!

- За это вам спасибо!

- Спасибо за совет (помощь)!

- Здравствуйте! Здравствуй!

- Доброе утро!

- Добрый день!

- Добрый вечер!

- Очень рад (-а) встрече с вами.

- Мы давно не виделись.

- Как поживаете?

- Как вы себя чувствуете?

- Благодарю, ничего.

- Я немного нездоров (-а).

- Как поживает ваша мама?

- Благодарю, она уже поправилась.

- А как поживают ваши родственники (родители)?

- Они все здоровы, благодарю вас.

- Как ваше здоровье?

- Благодарю вас, хорошо.

- Вы хорошо выглядите.

- Мы вас ждем!

- Что нового?

- Как дела?

- Разрешите приветствовать вас от имени…

- Передайте, пожалуйста, привет...

- Меня просили передать вам привет.

- Привет вашей жене (мужу).

- Добро пожаловать!

- С приездом!

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

- Не опаздывайте, пожалуйста.

- Я буду вовремя.

- Давайте попьем кофе (выпьем что-нибудь, поболтаем) у меня.

- Разрешите, я провожу Вас?

- Неужели уже так поздно?

- Не беспокойтесь. Можно не разуваться (не снимать шляпу, пальто).

- Может быть, встретимся?

- Какое время (место) Вам подходит?

- Мы можем встретиться в (на, в центре)... в... часов.

- Давайте договоримся о встрече.

- Где бы нам встретиться?

- Хотите ли Вы взять с собой кого-нибудь?

- Два часа для меня в самый раз (не подходит, очень удобно, очень неудобно).

- Давайте договоримся о точном времени и месте.

- С нетерпением жду встречи с Вами (там, в...).

- Что Вы предложите в таком случае?

- Буду рад Вас видеть.

- Спасибо (за приглашение).

- Дайте мне, пожалуйста,...

- Где здесь выход?

- Вы меня понимаете?

- Я говорю слишком быстро?

- Я (не) понимаю Вас.

- Повторите еще раз, будьте добры.

- Нам (не) нужен переводчик.

- Я подожду Вас на другой стороне (на углу) улицы.

- Где мы встретимся?

- Будьте добры, нарисуйте мне как идти.

- Это время Вам подходит?

- Садитесь, пожалуйста.

- Вы заняты этим вечером?

- Можно мне здесь присесть?

- Надеюсь, мы еще увидимся.

- Сейчас пойдет дождь (снег). Давайте зайдем куда-нибудь.

- Вам тут нравится?

- Как Вы выглядите?

- Я высокий (темноволосый).

- Я светло/рыжеволосая (с голубыми/серыми глазами).

- На мне шелковая блузка (синие джинсы, шерстяной свитер)

- Как Вы одеты?

- Я очень доволен

- Как приятно!

- Как я рад!

- Это очень хорошо!

- Хорошо!

- Очень хорошо!

- Спасибо

- Большое спасибо

- Спасибо вам за...

- Вы очень помогли мне, спасибо!

- С удовольствием

- Я вами очень доволен

1) áufrichtig

2) очень, от всего сердца (жаль, жалеть, рад, благодарен и др.) áufrichtig, hérzlich

MINNETDARCHILIQQA ÉTIVAR BÉRISH

- Пожалуйста!

- Не стоит (благодарности)

- Рад(-а) помочь тебе (Вам)

- Мне было очень приятно помочь тебе (Вам)

- Это я должен (должна) тебя (Вас) благодарить

to undertake, pledge, volunteer to do sth.: X взял на себя труд (с)делать Y - X took it upon (on) himself to do Y

X любезно взял на себя труд сделать Y = X was kind (good) enough to do Y